ПОРЯДОК розроблення та оновлення місцевих енергетичних планів

Цей Порядок визначає склад та зміст, порядок розроблення та оновлення довгострокових місцевих енергетичних планів та середньострокових програм на їх виконання.

1. Загальні положення
   1. Цей Порядок визначає склад та зміст, порядок розроблення та оновлення довгострокових місцевих енергетичних планів та середньострокових програм на їх виконання.
   2. Цей Порядок розроблений на виконання Закону України «Про енергетичну ефективність» з метою систематизації та створення комплексного підходу до планування сталого енергетичного розвитку територіальних громад, міст Києва та Севастополя, областей.
   3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

бенчмаркінг - інструмент енергетичного аналізу, який використовується для порівняння енергетичних показників між подібними об’єктами (системами) з урахуванням вагомих чинників впливу, з метою порівняльної оцінки ефективності споживання енергії та визначення зразкових підходів до підвищення енергетичної ефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії;

місцевий енергетичний план - документ стратегічного планування, що визначає довгострокові цілі сталого енергетичного розвитку певної території й об’єктів в межах такої території, та містить обґрунтовані заходи, спрямовані на їх досягнення, з урахуванням національних цілей з енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та інших цілей, які пов'язані з використанням енергії та визначені законодавством;

муніципальний енергетичний план - вид місцевого енергетичного плану, що спрямований на сталий енергетичний розвиток територіальної громади, охоплює об’єкти (системи), які розташовані на території територіальної громади, та затверджується відповідною міською, сільською, селищною радою, міською радою Києва чи Севастополя;

регіональний енергетичний план - вид місцевого енергетичного плану, що спрямований на сталий енергетичний розвиток області, охоплює об’єкти (системи), які розташовані на території області, та затверджується відповідною обласною радою;

сталий енергетичний розвиток - компонент сталого розвитку, що забезпечує безперервний і цілеспрямований процес позитивних змін соціального та економічного стану, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та клімат внаслідок зниження споживання енергії з викопних джерел.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про енергетичну ефективність», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про альтернативні джерела енергії», інших законах України та актах законодавства.

4. Метою місцевих енергетичних планів є:

сприяння досягненню національних цілей з енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та інших цілей, які пов'язані з використанням енергії та визначені законодавством;

забезпечення раціонального використання бюджетних коштів на придбання енергії (паливно-енергетичних ресурсів) та комунальних послуг;

визначення пріоритетних секторів енергетичного планування для залучення інвестицій і раціонального використання бюджетного фінансування для енергетичної модернізації об’єктів та інфраструктури територіальних громад і регіонів;

покращення якості надання комунальних послуг, формування енергоефективної поведінки кінцевих споживачів енергії та комунальних послуг;

скорочення викидів парникових газів та забезпечення декарбонізації споживання енергії в територіальних громадах та регіонах до 2050 року з урахуванням принципу “Енергоефективність насамперед”.

5. Для цілей цього Порядку секторами енергетичного планування (далі - сектори) є:

громадські будівлі;

житлові будівлі;

сфера теплопостачання;

сфера водопостачання і водовідведення;

сфера управління побутовими відходами;

газова інфраструктура;

електроенергетика;

зовнішнє освітлення;

громадський транспорт (регулярні перевезення пасажирів);

промисловість;

сільське господарство;

інші сфери послуг;

інші види транспорту (за виключенням транзитного транспорту).

6. Для цілей цього Порядку категоріями кінцевих споживачів енергії та комунальних послуг (далі - кінцеві споживачі) є:

громадські будівлі;

багатоквартирні будинки;

одноквартирні та двоквартирні будинки;

об’єкти водопостачання і водовідведення;

об’єкти у сфері теплопостачання (в частині споживання електричної енергії для потреб транспортування і розподілу теплової енергії);

об'єкти з управління побутовими відходами;

об’єкти зовнішнього освітлення;

об’єкти промисловості, сільського господарства, сфери послуг;

громадський транспорт та відповідна інфраструктура;

інший транспорт.

2. Загальні вимоги до розроблення місцевих енергетичних планів
   1. Місцеві енергетичні плани розробляються з дотриманням принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, технічної доцільності, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проєкті документа, міжнародного співробітництва.
   2. Держенергоефективності здійснює інформаційно-консультативне забезпечення органів місцевого самоврядування, обласних державних адміністрацій, інших заінтересованих сторін з питань розроблення та впровадження місцевих енергетичних планів, в тому числі надає пояснення щодо збору та аналізу інформації, підготовки планів, поширює найкращі практики підготовки місцевих енергетичних планів.
   3. Розроблення місцевих енергетичних планів проводиться з урахуванням:

Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 605-р;

Концепції реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 88-р;

Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 569-р;

Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1803-р;

Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р;

Оновленого національного визначеного внеску України до Паризької Угоди, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 липня 2021 р. № 868-р;

Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019;

інших програмних документів, схвалених (затверджених) Кабінетом Міністрів України, у сферах забезпечення енергетичної ефективності, розвитку енергетики (у тому числі відновлюваної енергетики), економіки, сталого розвитку та охорони навколишнього природного середовища;

стратегій розвитку області та територіальної громади, місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, затверджених відповідно до законодавства.

4. Розроблення проєкту місцевого енергетичного плану взаємоузгоджується з містобудівною документацією, яка визначає планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях, схемами теплопостачання населених пунктів.
5. Місцеві енергетичні плани розробляються на період 10 років. Перший місцевий енергетичний план розробляється щонайменше на період до 2030 року включно. 

Розроблення наступного місцевого енергетичного плану розпочинається не пізніше ніж за дев’ять місяців до завершення періоду дії чинного місцевого енергетичного плану.

Подача проєкту місцевого енергетичного плану на затвердження відповідному органу місцевого самоврядування здійснюється не пізніше ніж за три місяці до завершення дії чинного місцевого енергетичного плану.

6. Затверджений органом місцевого самоврядування план дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату може бути об’єднаний з місцевим енергетичним планом якщо такий план відповідає наступним критеріям:

охоплює сектори, визначені п. 3.2.4 або 3.3.4 цього Порядку;

містить аналіз вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади або області;

встановлені цілі відповідають вимогам п. 3.2.4 або 3.3.4 цього Порядку;

містить інформацію щодо очікуваних показників проєктів та заходів, спрямованих на досягнення встановлених цілей, джерел та обсягів їх фінансування.

3. Порядок розроблення місцевих енергетичних планів
   1. Місцеві енергетичні плани поділяються на муніципальні та регіональні енергетичні плани. 

Розроблення муніципальних енергетичних планів забезпечують виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, міських рад Києва та Севастополя. 

Розроблення регіональних енергетичних планів забезпечують обласні ради або обласні державні адміністрації (у разі делегування відповідних повноважень рішенням обласних рад). 

2. Муніципальний енергетичний план охоплює об’єкти та системи, які розташовані на території територіальної громади (крім об’єктів та систем, які перебувають в управлінні відповідної обласної державної адміністрації).

Регіональний енергетичний план охоплює об’єкти та системи, які розташовані на території області і перебувають в управлінні відповідної обласної ради. 

3. Розроблення муніципального енергетичного плану включає наступні етапи:

ініціювання розроблення муніципального енергетичного плану;

збір вихідних даних;

аналіз вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади; 

цілепокладання сталого енергетичного розвитку;

розроблення проєкту муніципального енергетичного плану;

координація проєкту муніципального енергетичного плану;

затвердження муніципального енергетичного плану;

розроблення проєкту середньострокової місцевої цільової програми на виконання муніципального енергетичного плану (далі - місцева програма).

1. Етап ініціювання розроблення муніципального енергетичного плану здійснюється шляхом прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проєкту муніципального енергетичного плану, визначення головного розробника муніципального енергетичного плану та створення координаційно-робочої групи з питань сталого енергетичного розвитку територіальної громади (далі - координаційно-робоча група).

Рішення щодо створення координаційно-робочої групи включає затвердження особового складу координаційно-робочої групи та положення про координаційно-робочу групу. Інформація про прийняте рішення розміщується на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування разом з орієнтовним графіком заходів з підготовки проєкту муніципального енергетичного плану та місцевої програми на виконання муніципального енергетичного плану, строком і формою подання пропозицій.

Координаційно-робоча група забезпечує  планування та координацію розроблення проєкту муніципального енергетичного плану та місцевої програми, організовує та забезпечує збір у повному обсязі необхідних вихідних даних, у разі потреби ініціює залучення до процесу розроблення незалежних експертних організацій (експертів) та зацікавлених сторін, організовує та забезпечує процес громадського обговорення та доопрацювання проєкту муніципального енергетичного плану, взаємодіє із відповідною обласною державною адміністрацією, координує процес виконання затвердженого муніципального енергетичного плану, виконує інші завдання визначені рішенням сільського, селищного або міського голови.

До складу координаційно-робочої групи входять:

профільний заступник сільського, селищного, міського голови (голова координаційно-робочої групи);

керівники структурних підрозділів виконавчого органу відповідної ради з питань фінансів, економічного розвитку, залучення інвестицій, міжнародного співробітництва, містобудування, житлового та комунального господарства, представники інших структурних підрозділів виконавчого органу ради;

представники комунальних підприємств, електропостачальники, постачальники природного газу, теплопостачальні організації;

представники обласних державних адміністрацій (за згодою);

представники інших підприємств, установ організацій, незалежні експерти, інші зацікавлені сторони (за згодою).

Головним розробником проєкту муніципального енергетичного плану та місцевої програми є структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, що відповідальний за впровадження та забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту. 

У випадку розроблення проєкту муніципального енергетичного плану зовнішніми експертами (установами, організаціями), у тому числі в рамках проєктів або програм міжнародної технічної допомоги, виконання таких послуг має здійснюватися відповідно до цього Порядку та технічного завдання, затвердженого рішенням сільського, селищного або міського голови. Технічне завдання розробляється координаційно-робочою групою.

2. Етап збору вихідних даних здійснюється з метою накопичення необхідної для розроблення проєкту муніципального енергетичного плану інформації у достатньому обсязі та належної якості. 

Збір вихідних даних здійснюється шляхом: 

складення переліку необхідних для збору вихідних даних, визначення джерел їх отримання та форм для їх запиту;

направлення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради відповідних запитів на отримання вихідних даних від володільців такої інформації;

оцінки повноти, достовірності та якості зібраних вихідних даних;

формування повторних, уточнюючих та/або додаткових запитів на отримання  інформації від володільців такої інформації (за потреби).

За результатами етапу збору вихідних даних має бути забезпечено збір інформації щодо усіх секторів в межах територіальної громади, визначених у п. 1.5 цього Порядку, зокрема, щодо:

характеристик громадських та житлових будівель, систем життєзабезпечення та енергозабезпечення, системи транспорту, іншої інфраструктури територіальної громади, об’єктів комунальних підприємств;

обсягів споживання енергії та комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива, відновлюваних джерел енергії, холодної та гарячої води та інших видів палива та енергії) за категоріями кінцевих споживачів;

обсягів витрат і втрат енергії при виробництві та/або генерації, транспортуванні, розподіленні енергії та/або комунальних послуг на потреби кінцевих споживачів;

цін/тарифів на енергію та/або комунальні послуги, вартості спожитої енергії та/або комунальних послуг;

фінансових обмежень та спроможності місцевого бюджету (у тому числі щодо показників бюджету поточного та минулих бюджетних періодів, прогнозу місцевого бюджету, загального обсягу місцевого боргу та гарантованого територіальною громадою боргу, довго- і середньострокових боргових зобов’язань, зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, енергосервісу тощо);

наявних ресурсів для розвитку відновлюваних джерел енергії;

поточних, попередніх та запланованих програм, планів та проєктів у сфері підвищення енергоефективності та частки відновлюваних джерел енергії;

іншої інформації, яка необхідна для аналізу вихідних даних і розроблення муніципального енергетичного плану.

Для розроблення першого муніципального енергетичного плану на період до 2030 року використовуються вихідні дані за період починаючи з 2017 року або раніше. 

Відсутність частини вихідних даних за період починаючи з 2017 року має бути обґрунтована із зазначенням об’єктивних причин. В такому разі, мінімальний обсяг вихідних даних для розроблення першого муніципального енергетичного плану на період до 2030 року має охоплювати період не менш як три роки.

Зібрані вихідні дані зберігаються органом місцевого самоврядування у машиночитному форматі протягом всього періоду дії енергетичного плану та використовуються для розроблення наступних енергетичних планів. Для цілей забезпечення наявності таких даних, в муніципальному енергетичному плані має бути передбачений захід, спрямований на збір, накопичення та збереження протягом періоду дії муніципального енергетичного плану даних, необхідних для розроблення наступного муніципального енергетичного плану. 

Розроблення наступних муніципальних енергетичних планів здійснюється з використанням вихідних даних протягом щонайменше усього періоду дії попереднього муніципального енергетичного плану. 

3. Етап аналізу вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади здійснюється з метою опрацювання та систематизації зібраних вихідних даних, проведення відповідних розрахунків, їх інтерпретації та формування висновків. 

Аналіз вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади здійснюється шляхом: 

побудови річного енергетичного балансу (у формі діаграми Сенкі) для одного статистично значимого року; 

побудови енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів (у формі плоскої діаграми) для минулих періодів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та визначення відповідних трендів на період муніципального енергетичного плану;

бенчмаркінгу об’єктів (систем) на території територіальної громади для одного статистично значимого року; 

аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку територіальної громади;

SWOT-аналізу (оцінки сильних сторін, слабких сторін, можливостей і загроз) енергетичного розвитку територіальної громади;

аналізу впливу органу місцевого самоврядування на сектори;

аналізу завершених, поточних і запланованих місцевих програм, інвестиційних програм комунальних підприємств та інших програм і проєктів (у тому числі за участі міжнародних фінансових організацій), направлених на   підвищення енергетичної ефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії на території територіальної громади; 

інших видів аналізу (за потреби).

Побудова енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів для минулих періодів здійснюється для кожного з секторів окремо (далі - секторальні баланси) та сукупно для усіх секторів (далі - зведені баланси). 

При побудові річного енергетичного балансу територіальної громади визначаються обсяги втрат і споживання енергії та комунальних послуг в показниках, приведених до МВт⋅год, на кожному з етапів (“постачання первинної енергії”, “перетворення енергії”, “транспортування енергії”, “розподіл енергії”, “кінцеве споживання енергії”) у розрізі видів енергії, які використовуються на території територіальної громади.

Показники втрат і споживання енергії та комунальних послуг приводяться до МВт⋅год із застосуванням коефіцієнтів, визначених у додатку 3.

Енергетичні, вартісні та інвестиційні баланси для минулих періодів будуються за період починаючи з 2017 року або раніше щодо кінцевих споживачів, що визначені у п. 1.6 цього Порядку.

Для побудови енергетичних балансів показники споживання енергії виражаються у МВт⋅год. Енергетичні баланси включають споживання енергії з відновлюваних джерел.

Вартісні баланси відображають вартість спожитої енергії з урахуванням чинних на кінець відповідного року цін/тарифів на енергію та комунальні послуги та виражаються у млн грн (за потреби - додатково в тис. євро). Для побудови тренду вартісного балансу враховуються прогнози зміни цін/тарифів на енергію та комунальні послуги.

Інвестиційні баланси відображають обсяги капітальних витрат (видатків), залучених на реалізацію проєктів з підвищення енергетичної ефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, та виражаються у млн грн (за потреби - додатково в тис. євро).

Кількісні значення показників енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та за роками наводяться в додатку до муніципального енергетичного плану.

Бенчмаркінг об’єктів (систем) на території територіальної громади виконується для кожного сектору за енергетичними показниками. Мінімальний перелік ключових енергетичних показників для виконання бенчмаркінгу наведений в додатку 1 до цього Порядку. За необхідності, бенчмаркінг може виконуватися за іншими енергетичними показниками.

Під час аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку територіальної громади визначаються:

нормативно-правові обмеження на державному та місцевому рівнях;

фінансові обмеження та спроможності бюджету територіальної громади;

людські обмеження та спроможності територіальної громади;

матеріально-технічні та ринкові обмеження.

SWOT-аналіз виконується на основі оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на сталий енергетичний розвиток територіальної громади за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, де:

сильні сторони - наявні внутрішні позитивні фактори або ресурси в межах територіальної громади, які можуть бути використані для її сталого енергетичного розвитку;

слабкі сторони - наявні внутрішні негативні фактори в межах територіальної громади, усунення яких сприятиме її сталому енергетичному розвитку;

можливості - наявні або найбільш ймовірні позитивні фактори зовнішнього впливу, які можна використати для сталого енергетичного розвитку територіальної громади;

загрози - наявні або найбільш ймовірні негативні фактори зовнішнього впливу, усунення яких сприятиме сталому енергетичному розвитку територіальної громади.

Під час аналізу впливу визначається рівень впливу органу місцевого самоврядування (“прямий”, “опосередкований”, “відсутній”) на кожний з визначених у п. 1.5 цього Порядку секторів за трьома напрямками:

управління - вплив на прийняття управлінських рішень в секторі; 

регулювання - вплив на діяльність в секторі через прийняття регуляторних актів (у тому числі шляхом регулювання тарифів на комунальні послуги тощо);

фінансування - вплив на забезпечення операційної діяльності та/або розвитку в секторі шляхом здійснення видатків з місцевого бюджету.

За результатами виконаного аналізу вихідного стану енергетичного розвитку здійснюється ранжування та визначення пріоритетних секторів енергетичного планування для досягнення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади. За рішенням координаційно-робочої групи, можуть застосовуватися додаткові критерії для пріоритезації секторів, у тому числі соціальна значущість, екологічна безпека тощо. Здійснюється формування висновків.

4. Етап цілепокладання  здійснюється з метою визначення базової лінії споживання енергії та цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади.

Базова лінія споживання енергії (далі - базова лінія) відображає прогноз споживання енергії до кінця періоду енергетичного планування та є основою для визначення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади та моніторингу їх досягнення, включаючи оцінку ефективності реалізації заходів, визначених у муніципальному енергетичному плані.

Базова лінія визначається на основі тренду енергетичного балансу шляхом його коригування з урахуванням показників демографічного та економічного прогнозів розвитку територіальної громади (в тому числі зміна населення, розвиток промисловості, транспорту та ін.), а також інших впливових факторів (у тому числі рівня дотримання повітряно-теплового режиму, освітлення та/або інших вимог, встановлених державними нормативними документами). Показники базової лінії виражаються у МВт⋅год.

Цілі сталого енергетичного розвитку визначаються на останній рік періоду енергетичного плану. Для першого енергетичного плану цілі визначаються на 2030 рік. За рішенням координаційно-робочої групи, додатково можуть визначатися цілі на період, що перевищує період енергетичного плану. 

Цілями сталого енергетичного розвитку є:

ціль із підвищення енергоефективності;

ціль із розвитку відновлюваних джерел енергії.

Ціль із підвищення енергоефективності виражається у МВт⋅год та відсотках зниження кінцевого споживання енергії на території територіальної громади відносно базової лінії на кінець періоду муніципального енергетичного плану та встановлюється з урахуванням національної цілі з енергоефективності.

Ціль із розвитку відновлюваних джерел енергії виражається у МВт⋅год та відсотках відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії на території територіальної громади на кінець періоду муніципального енергетичного плану та встановлюється з урахуванням національної цілі споживання енергії з відновлюваних джерел. Обов’язковими секторами для визначення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади є:

громадські будівлі;

житлові будівлі;

сфера теплопостачання (за наявності);

сфера водопостачання і водовідведення;

сфера управління побутовими відходами;

зовнішнє освітлення;

громадський транспорт (за наявності).

Для кожного обов’язкового сектору встановлюються секторальні цілі, які є складовими цілей сталого енергетичного розвитку. За рішенням координаційно-робочої групи, секторальні цілі можуть встановлюватись для інших секторів.

З метою здійснення моніторингу досягнення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади та оцінки результативності виконання муніципального енергетичного плану, встановлюються щорічні індикативні показники досягнення цілей на період муніципального енергетичного плану. 

За рішенням координаційно-робочої групи, додатково можуть визначатися інші цілі, у тому числі щодо зниження витрат на оплату енергії та комунальних платежів, подолання енергетичної бідності, підвищення стійкості теплопостачання та електропостачання, адаптації до зміни клімату, забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов, покращення якості зовнішнього освітлення, модернізації системи пасажирських перевезень, розвитку інфраструктури зарядних станцій для електромобілів, підвищення обізнаності та популяризації сфери сталого енергетичного розвитку тощо.

Базове споживання енергії, цілі та щорічні індикативні показники підвищення енергоефективності, підвищення частки відновлюваних джерел енергії оформлюються відповідно до додатка 4 цього Порядку.

За наявності відповідної електронної інформаційної системи, базове споживання енергії, цілі та щорічні індикативні показники досягнення цілей вносяться у таку систему.

5. Етап розроблення проєкту муніципального енергетичного плану здійснюється з метою формування проєкту муніципального енергетичного плану та формування каталогу проєктів сталого енергетичного розвитку на період дії муніципального енергетичного плану.

Проєкт муніципального енергетичного плану містить інформацію про вихідний стан енергетичного розвитку територіальної громади, цілі сталого енергетичного розвитку, проєкти сталого енергетичного розвитку, реалізація яких забезпечує досягнення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади (далі - проєкти сталого енергетичного розвитку), очікувані результати, організацію виконання та фінансування муніципального енергетичного плану.

При розроблені проєкту муніципального енергетичного плану можуть застосуватись принципи просторового планування з метою врахування:

майбутнього виробництва та/або генерації енергії на території територіальної громади;

планів щодо розвитку інфраструктури (в тому числі мережі централізованого газопостачання та теплопостачання); 

майбутнього зонування території територіальної громади та використання енергії у кожній з зон; 

потенційних та наявних джерел енергії (в тому числі відновлюваних джерел енергії, скидного тепла тощо) на території територіальної громади;

майбутнього попиту на енергію з урахуванням демографічних тенденцій, потенціалу та швидкості термомодернізації будівель, прогнозів щодо зміни клімату тощо;

узгодження попиту на енергію з можливостями її виробництва та/або генерації.

Візуалізація просторового планування виконується за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших носіях у вигляді текстових, графічних та інших зручних для візуального сприйняття матеріалів.

Проєкт муніципального енергетичного плану складається відповідно до змісту, визначеного у Розділі 4 цього Порядку.

До проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

технічні проєкти;

організаційні проєкти.

Технічні проєкти передбачають капітальні вкладення у покращення енергетичних характеристик фізичних об’єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури, створення та/або енергетичну модернізацію об’єктів систем життєзабезпечення та енергозабезпечення, системи транспорту, іншої інфраструктури на території територіальної громади шляхом будівництва для підвищення енергетичної ефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії тощо (у тому числі розроблення прийнятних для фінансових установ попередніх техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проєктів).

Організаційні проєкти передбачають впровадження заходів організаційного, економічного, інформаційного характеру, у тому числі щодо впровадження систем енергетичного менеджменту, створення економічних стимулів, розбудови спроможності громади, підвищення кваліфікації, підвищення рівня обізнаності та формування енерго- та ресурсоефективної поведінки населення (у тому числі шляхом проведення інформаційних заходів, кампаній, створення інформаційної продукції та презентаційних матеріалів, створення і забезпечення постійного функціонування консультаційних центрів щодо технічних, адміністративних, фінансових питань та сучасних інструментів впровадження заходів технічного характеру) тощо.

Під час розроблення проєктів сталого енергетичного розвитку беруться до уваги:

поточний технічний стан об'єкта (системи) або групи об’єктів (систем);

необхідність запровадження або вдосконалення систем автоматичного  енергомоніторингу та управління енергоспоживанням на об’єктах;

витрати на сертифікацію енергетичної ефективності (за потреби), енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування, проєктування;

витрати на матеріали, обладнання, роботи та послуги, які необхідні для реалізації проєктів;

витрати на майбутню експлуатацію та обслуговування об'єкта (системи) або групи об’єктів (систем). 

До основних очікуваних показників технічних проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

період реалізації проєкту;

кількісні показники (обсяги) реалізації проєкту;

обсяг фінансування (капітальні витрати), виражений у млн грн (з урахуванням податку на додану вартість), додатково - у тис. євро;

загальний обсяг економії енергії, економії природного газу, економії електричної енергії, економії інших видів палива (біомаса, вугілля, моторне паливо тощо) виражений у МВт⋅год/рік;

обсяг заміщення відновлюваними джерелами енергії, виражений у МВт⋅год/рік;

питомі капітальні витрати, виражені у грн/кВт⋅год, додатково - у євро/кВт⋅год.

До основних очікуваних показників організаційних проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

період реалізації проєкту;

кількісні показники (обсяги) реалізації проєкту;

обсяг фінансування виражений у млн грн (з урахуванням податку на додану вартість), додатково - у тис. євро.

Питомі капітальні витрати проєкту визначаються як відношення обсягу фінансування проєкту до загального обсягу річної економії енергії та/або виробництва відновлюваної енергії, та виражаються у грн/кВт⋅год (євро/кВт⋅год).

Детальний опис та очікувані техніко-економічні показники проєктів сталого енергетичного розвитку наводяться у додатку до муніципального енергетичного плану “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку територіальної громади”, з метою їх представлення банківським установам, міжнародним фінансовим організаціям та потенційним інвесторам. 

Визначаються можливі шляхи та джерела фінансування муніципального енергетичного плану, визначаються потенційні партнери (у тому числі міжнародні фінансові організації), розробляються організаційні блок-схеми із зазначенням основних учасників, які забезпечують реалізацію проєктів сталого енергетичного розвитку та подальшу ефективну експлуатацію відповідних об’єктів (систем). Потреби у фінансових ресурсах для виконання муніципального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку виражаються у млн грн (рекомендується додатково - у тис. євро із зазначенням дати та офіційного курсу Національного банку України).

Складається орієнтовний календарний план реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на період муніципального енергетичного плану. Календарний план визначає черговість і терміни реалізації проєктів за секторами та містить інформацію про річні обсяги реалізації проєктів. 

Визначаються кількісні та якісні показники очікуваних результатів від виконання муніципального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на кінець періоду енергетичного планування відносно пріоритетних секторів. 

З урахуванням орієнтовного календарного плану та очікуваних результатів від реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку будуються планові енергетичні, вартісні та інвестиційні баланси (у тому числі секторальні та зведені баланси) для майбутніх періодів на період муніципального енергетичного плану. При побудові вартісних балансів для майбутніх періодів враховуються прогнози зміни цін/тарифів на енергію та комунальні послуги. Кількісні значення показників енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та за роками наводяться в додатку до муніципального енергетичного плану.

За потреби, до проєкту муніципального енергетичного плану в якості додатків можуть долучатися інші документи та матеріали, які мають на меті уточнити та/або деталізувати інформацію, яка міститься в проєкті муніципального енергетичного плану. Всі додатки є невіддільними частинами муніципального енергетичного плану.

6. Етап координації проєкту муніципального енергетичного плану здійснюється з метою взаємоузгодження муніципального енергетичного плану зі стратегічними і програмними документами, відповідними цілями та/або цільовими показниками, затвердженими на національному та обласному рівнях. 

З цією метою, проєкт муніципального енергетичного плану направляється в машиночитному форматі до відповідної обласної державної адміністрації. 

Обласна державна адміністрація протягом місяця надає рекомендації до проєкту муніципального енергетичного плану, які містять:

довідку про відповідність проєкту муніципального енергетичного плану цілям (індикативним показникам), які визначені у відповідних національних і регіональних програмних документах з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, регіональній стратегії розвитку тощо;

пропозиції щодо удосконалення проєкту муніципального енергетичного плану (з обґрунтуваннями), у тому числі щодо доповнення його проєктами сталого енергетичного розвитку.

Одночасно проводиться громадське обговорення проєкту муніципального енергетичного плану за процедурою, визначеною відповідно до законодавства. Для цілей громадського обговорення проєкт муніципального енергетичного плану в машиночитному форматі публікується на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Протягом місяця після отримання рекомендацій обласної державної адміністрації та пропозицій за результатами громадського обговорення, виконавчий орган місцевого самоврядування доопрацьовує проєкт муніципального енергетичного плану шляхом врахування або відхилення отриманих рекомендацій та пропозицій (з відповідним обґрунтуванням).

Звіт про опрацювання рекомендацій обласної державної адміністрації, пропозицій за результатами громадського обговорення та результати їх врахування або відхилення (з обґрунтуваннями) публікується на офіційному вебсайті виконавчого органу місцевого самоврядування.

7. Етап затвердження муніципального енергетичного плану включає направлення проєкту муніципального енергетичного плану разом із додатками на розгляд до відповідної сільської, селищної, міської ради.

За результатами розгляду сільською, селищною, міською радою затверджується муніципальний енергетичний план або відповідний проєкт муніципального енергетичного плану повертається виконавчому органу місцевого самоврядування на доопрацювання у строки та порядку, визначених відповідно до законодавства. 

Затверджений муніципальний енергетичний план оприлюднюється в машиночитному форматі на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Інформація щодо рішення органу місцевого самоврядування про затвердження муніципального енергетичного плану або повернення проєкту муніципального енергетичного плану на доопрацювання направляється до відповідної обласної державної адміністрації протягом десяти робочих днів з дня прийняття такого рішення. Інформація щодо рішення про затвердження муніципального енергетичного плану містить у тому числі посилання на публікацію муніципального енергетичного плану на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування.

8. Етап розроблення місцевої програми на виконання енергетичного плану здійснюється з метою забезпечення виконання муніципального енергетичного плану, досягнення встановлених індикативних показників цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади.

Місцева програма розробляється на п’ятирічний період (перша місцева програма розробляється на період до 2025 року включно) та містить:

визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма;

визначення мети програми;

обґрунтування шляхів і способів розв’язання проблеми, 

перелік завдань, заходів, проєктів (у тому числі інвестиційних проєктів), направлених на досягнення цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади, із зазначенням кількісних показників та строків їх реалізації;

обсяги та джерела фінансування кожного із заходів, проєктів із розбивкою за роками реалізації;

очікувані результати виконання програми (енергетичні, економічні, соціальні, екологічні тощо);

порядок координації та контролю за ходом виконання програми. 

Місцева програма може містити додаткову інформацію, яка визначається порядком розроблення та виконання місцевих програм, затвердженим органом місцевого самоврядування.

Проєкт місцевої програми подається на затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді не пізніше ніж через місяць після затвердження муніципального енергетичного плану.

Розроблення проєкту місцевої програми на наступні п’ять років періоду дії муніципального енергетичного плану починається не пізніше ніж за три місяці до завершення періоду дії попередньої місцевої програми та подається на затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді не пізніше ніж за один місяць до завершення періоду дії попередньої місцевої програми.

4. Розроблення регіонального енергетичного плану передбачає наступні етапи:

ініціювання розроблення регіонального енергетичного плану;

збір вихідних даних;

аналіз вихідного стану енергетичного розвитку області;

цілепокладання сталого енергетичного розвитку області;

розроблення проєкту регіонального енергетичного плану;

координація проєкту регіонального енергетичного плану;

затвердження регіонального енергетичного плану;

розроблення проєкту середньострокової регіональної програми на виконання регіонального енергетичного плану (далі - регіональна програма).

1. Етап ініціювання розроблення регіонального енергетичного плану здійснюється шляхом прийняття обласною радою рішення щодо розроблення проєкту регіонального енергетичного плану та створення координаційно-робочої групи з питань сталого енергетичного розвитку області (далі - координаційно-робоча група).

Рішення про створення координаційно-робочої групи включає затвердження особового складу координаційно-робочої групи та положення про координаційно-робочу групу. Інформація про прийняте рішення розміщується на офіційному вебсайті відповідної обласної державної адміністрації разом з орієнтовним графіком заходів з підготовки проєкту регіонального енергетичного плану та середньострокової регіональної програми, строком і формою подання пропозицій.

Координаційно-робоча група забезпечує  планування та координацію розроблення проєкту регіонального енергетичного плану та регіональної програми, організовує та забезпечує збір у повному обсязі необхідних вихідних даних, у разі потреби ініціює залучення до процесу розроблення незалежних експертних організацій (експертів) та зацікавлених сторін, організовує та забезпечує процес громадського обговорення та доопрацювання проєкту регіонального енергетичного плану, взаємодіє із відповідними територіальними громадами, координує процес виконання затвердженого регіонального енергетичного плану, виконує інші завдання визначені рішенням голови обласної державної адміністрації.

До складу координаційно-робочої групи входять: 

профільний заступник голови обласної державної адміністрації (голова або співголова координаційно-робочої групи);

керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації з питань енергоменеджменту, стратегічного розвитку, економіки, фінансів, інвестицій, житлового та комунального господарства, містобудування, розвитку інфраструктури, екології та природних ресурсів;

профільний заступник голови обласної ради (за згодою, голова або співголова координаційно-робочої групи);

делеговані представники від постійних профільних комісій (за згодою);

представники обласних комунальних підприємств, енергопостачальних організацій, постачальники природного газу, теплопостачальні організації; 

представники територіальних громад (за згодою);

представники інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, виконавчого апарату обласної ради, визначені головою або співголовою координаційно-робочої групи;

представники інших підприємств, установ організацій, незалежні експерти, інші зацікавлені сторони (за згодою).

Головним розробником проєкту регіонального енергетичного плану та регіональної програми є структурний підрозділ відповідної обласної державної адміністрації, що відповідальний за впровадження та забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту.

У випадку розроблення проєкту регіонального енергетичного плану зовнішніми експертами (установами, організаціями), у тому числі в рамках проєктів або програм міжнародної технічної допомоги, виконання таких послуг має здійснюватися відповідно до цього Порядку та технічного завдання, затвердженого рішенням голови обласної ради. Технічне завдання розробляється координаційно-робочою групою.

2. Етап збору вихідних даних здійснюється з метою накопичення необхідної для розроблення проєкту регіонального енергетичного плану інформації у достатньому обсязі та належної якості. 

Збір вихідних даних здійснюється шляхом: 

складення переліку необхідних для збору вихідних даних, визначення джерел їх отримання та форм для їх запиту;

направлення обласною державною адміністрацією відповідних запитів на отримання вхідних даних від володільців такої інформації;

оцінки повноти, достовірності та якості зібраних вихідних даних;

формування повторних, уточнюючих та/або додаткових запитів на отримання  інформації від володільців такої інформації (за потреби).

За результатами етапу збору вихідних даних має бути забезпечено збір інформації щодо усіх секторів в межах області, визначених у п. 1.5 цього Порядку, зокрема, щодо:

характеристик громадських та житлових будівель, систем життєзабезпечення та енергозабезпечення, системи транспорту, іншої інфраструктури області, об’єктів комунальних підприємств, об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласної рад та задовольняють спільні потреби територіальних громад (далі – об’єктів (систем) області);

обсягів споживання енергії та комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива, відновлюваних джерел енергії, холодної та гарячої води  та інших видів палива та енергії) за категоріями кінцевих споживачів;

обсягів витрат і втрат енергії при виробництві та/або генерації, транспортуванні, розподіленні енергії та/або комунальних послуг на потреби кінцевих споживачів;

цін/тарифів на енергію та/або комунальні послуги, вартості спожитої енергії та/або комунальних послуг;

фінансових обмежень та спроможності обласного бюджету (у тому числі щодо показників бюджету поточного та минулих бюджетних періодів, прогнозу обласного бюджету, загального обсягу обласного боргу та гарантованого областю боргу, довго- і середньострокових боргових зобов’язань, зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, енергосервісу тощо);

наявних ресурсів для розвитку відновлюваних джерел енергії;

поточних, попередніх та запланованих програм, планів та проєктів у сфері підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії;

іншої інформації, яка необхідна для аналізу вихідних даних і розроблення якісного регіонального енергетичного плану.

Для розроблення першого муніципального енергетичного плану на період до 2030 року використовуються вихідні дані за період починаючи з 2017 року або раніше. 

Відсутність частини вихідних даних за період починаючи з 2017 року має бути обґрунтована із зазначенням об’єктивних причин. В такому разі, мінімальний обсяг вихідних даних для розроблення першого регіонального енергетичного плану на період до 2030 року має охоплювати період не менш як три роки.

Зібрані вихідні дані зберігаються обласною державною адміністрацією у машиночитному форматі протягом всього періоду дії енергетичного плану та використовуються для розроблення наступних енергетичних планів. Для цілей забезпечення наявності таких даних, в регіональному енергетичному плані має бути передбачений захід, спрямований на збір, накопичення та збереження протягом періоду дії регіонального енергетичного плану даних, необхідних для розроблення наступного регіонального енергетичного плану. 

Розроблення наступних регіональних енергетичних планів здійснюється з використанням вихідних даних протягом щонайменше усього періоду дії попереднього регіонального енергетичного плану. 

3. Етап аналізу вихідного стану енергетичного розвитку області здійснюється з метою опрацювання та систематизації зібраних вихідних даних, проведення відповідних розрахунків, їх інтерпретації та формування висновків. 

Аналіз вихідного стану енергетичного розвитку області здійснюється шляхом: 

побудови річного енергетичного балансу (у формі діаграми Сенкі) для одного статистично значимого року; 

побудови енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів (у формі плоскої діаграми) для минулих періодів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та визначення відповідних трендів на період регіонального енергетичного плану;

аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку області;

SWOT-аналізу (оцінка сильних сторін, слабких сторін, можливостей і загроз) енергетичного розвитку об’єктів (систем) області;

аналіз впливу обласної ради та обласної державної адміністрації на сектори;

аналіз завершених, поточних і запланованих регіональних програм, інвестиційних програм комунальних підприємств та інших програм і проєктів (у тому числі за участі міжнародних фінансових організацій), направлених на підвищення енергетичної ефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії на території області;

інших видів аналізу (за потреби).

Побудова енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів для минулих періодів здійснюється для кожного з секторів окремо (далі - секторальні баланси) та сукупно для усіх секторів (далі - зведені баланси).

При побудові річного енергетичного балансу об’єктів області визначаються обсяги  втрат і споживання енергії та комунальних послуг в показниках, приведених до МВт⋅год, на кожному з етапів (“постачання первинної енергії”, “перетворення енергії”, “транспортування енергії”, “розподіл енергії”, “кінцеве споживання енергії”) у розрізі видів енергії, які використовуються на території області. 

Показники втрат і споживання енергії та комунальних послуг приводяться до МВт⋅год із застосуванням коефіцієнтів, визначених у додатку 3.

Енергетичні, вартісні та інвестиційні баланси для минулих періодів будуються за період починаючи з 2017 року або раніше щодо кінцевих споживачів, що визначені у п. 1.6 цього Порядку.

Для побудови енергетичних балансів показники споживання енергії виражаються у МВт⋅год. Енергетичні баланси включають споживання енергії з відновлюваних джерел. 

Вартісні баланси відображають вартість спожитої енергії з урахуванням  чинних на кінець відповідного року цін/тарифів на енергію та комунальні послуги та виражаються у млн грн (за потреби - додатково в тис. євро). Для побудови тренду вартісного балансу враховуються прогнози зміни цін/тарифів на енергію та комунальні послуги. 

Інвестиційні баланси відображають обсяги капітальних витрат (видатків), залучених на реалізацію проєктів з підвищення енергетичної ефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, та виражаються у млн грн (за потреби - додатково в тис. євро).

Кількісні значення показників енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та за роками наводяться в додатку до регіонального енергетичного плану.

Під час аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку області визначаються:

нормативно-правові обмеження на державному та обласному рівнях;

фінансові обмеження та спроможності обласного та районних бюджетів;

людські обмеження та спроможності на території області;

матеріально-технічні та ринкові обмеження на території області.

SWOT-аналіз виконується на основі оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на сталий енергетичний розвиток об’єктів (систем) області за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, де:

сильні сторони - наявні внутрішні позитивні фактори або ресурси на території області, які можуть бути використані для її сталого енергетичного розвитку;

слабкі сторони - наявні внутрішні негативні фактори на території області, усунення яких сприятиме її сталому енергетичному розвитку;

можливості - позитивні фактори зовнішнього впливу (наявні або найбільш ймовірні), які можна використати для сталого енергетичного розвитку області;

загрози - наявні або найбільш ймовірні негативні фактори зовнішнього впливу, усунення яких сприятиме сталому енергетичному розвитку області.

Під час аналізу впливу визначається рівень впливу обласної ради та обласної державної адміністрації (“прямий”, “опосередкований”, “відсутній”) на кожний з визначених у п. 1.5 цього Порядку секторів за трьома напрямками:

управління - вплив на прийняття управлінських рішень в секторі; 

регулювання - вплив на діяльність в секторі через прийняття регуляторних актів (у тому числі шляхом регулювання тарифів на комунальні послуги тощо);

фінансування - вплив на забезпечення операційної діяльності та/або розвитку в секторі шляхом здійснення видатків з обласного бюджету.

За результатами виконаного аналізу вихідного стану енергетичного розвитку здійснюється ранжування та визначення пріоритетних секторів енергетичного планування для досягнення цілей сталого енергетичного розвитку області. За рішенням координаційно-робочої групи, можуть застосовуватися додаткові критерії для пріоритезації секторів, у тому числі соціальна значущість, екологічна безпека тощо. Здійснюється формування висновків.

4. Етап цілепокладання здійснюється з метою визначення базової лінії споживання енергії та цілей сталого енергетичного розвитку області.

Базова лінія споживання енергії (далі - базова лінія) відображає прогноз споживання енергії до кінця періоду енергетичного планування та є основою для визначення цілей сталого енергетичного розвитку області та моніторингу їх досягнення, включаючи оцінку ефективності реалізації заходів, визначених у регіональному енергетичному плані.

Базова лінія визначається на основі тренду енергетичного балансу шляхом його коригування з урахуванням показників демографічного та економічного прогнозів розвитку області (в тому числі зміна населення, розвиток промисловості, транспорту та ін.), а також інших впливових факторів (у тому числі рівня дотримання повітряно-теплового режиму, освітлення та/або інших вимог, встановлених державними нормативними документами). Показники базової лінії виражаються у МВт⋅год.

Цілі сталого енергетичного розвитку визначаються на останній рік періоду енергетичного плану. Для першого енергетичного плану цілі визначаються на 2030 рік. За рішенням координаційно-робочої групи, додатково можуть визначатися цілі на період, що перевищує період енергетичного плану. 

Цілями сталого енергетичного розвитку є:

ціль із підвищення енергоефективності;

ціль із розвитку відновлюваних джерел енергії.

Ціль із підвищення енергоефективності виражається у МВт⋅год та відсотках зниження кінцевого споживання енергії на території області відносно базової лінії на кінець періоду регіонального енергетичного плану та встановлюється з урахуванням національної цілі з енергоефективності.

Ціль із розвитку відновлюваних джерел енергії виражається у МВт⋅год та відсотках відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії на території області на кінець періоду регіонального енергетичного плану та встановлюється з урахуванням національної цілі споживання енергії з відновлюваних джерел.

Обов’язковими секторами для визначення цілей сталого енергетичного розвитку області є:

громадські будівлі, що перебувають в управлінні районних і обласної рад;

сфера теплопостачання (за наявності);

сфера водопостачання і водовідведення (за наявності);

сфера управління побутовими відходами;

зовнішнє освітлення  (за наявності);

громадський транспорт (за наявності).

Для кожного обов’язкового сектору встановлюються секторальні цілі, які є складовими цілей сталого енергетичного розвитку. За рішенням координаційно-робочої групи, секторальні цілі можуть встановлюватись для інших секторів.

З метою здійснення моніторингу досягнення цілей сталого енергетичного розвитку області та оцінки результативності виконання регіонального енергетичного плану, встановлюються щорічні індикативні показники досягнення цілей на період регіонального енергетичного плану. 

За рішенням координаційно-робочої групи, додатково можуть визначатися інші цілі, у тому числі щодо зниження витрат на оплату енергії та комунальних платежів, подолання енергетичної бідності, підвищення стійкості теплопостачання та електропостачання, адаптації до зміни клімату, забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов, покращення якості зовнішнього освітлення, модернізації системи пасажирських перевезень, розвитку інфраструктури зарядних станцій для електромобілів, підвищення обізнаності та популяризації сфери сталого енергетичного розвитку тощо.

Базове споживання енергії, цілі та щорічні індикативні показники підвищення енергоефективності, підвищення частки відновлюваних джерел енергії оформлюються відповідно до додатка 4 цього Порядку.

За наявності відповідної електронної інформаційної системи, базове споживання енергії, цілі та щорічні індикативні показники досягнення цілей вносяться у таку систему.

5. Етап розроблення проєкту регіонального енергетичного плану здійснюється з метою формування проєкту регіонального енергетичного плану та формування каталогу проєктів сталого енергетичного розвитку на період дії регіонального енергетичного плану.

Проєкт регіонального енергетичного плану містить інформацію про вихідний стан енергетичного розвитку області, цілі сталого енергетичного розвитку області, проєкти, реалізація яких забезпечує досягнення цілей сталого енергетичного розвитку області (далі - проєкти сталого енергетичного розвитку), очікувані результати, організацію виконання та фінансування регіонального енергетичного плану. 

Проєкт регіонального енергетичного плану складається відповідно до змісту, визначеного у Розділі 4 цього Порядку.

До проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

технічні проєкти;

організаційні проєкти.

Технічні проєкти передбачають капітальні вкладення у покращення енергетичних характеристик фізичних об’єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури, створення та/або енергетичну модернізацію об’єктів систем життєзабезпечення та енергозабезпечення, системи транспорту, іншої інфраструктури на території області шляхом будівництва для підвищення їх енергетичної ефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії тощо (у тому числі розроблення прийнятних для фінансових установ попередніх техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проєктів);

Організаційні проєкти передбачають впровадження заходів організаційного, економічного, інформаційного характеру, у тому числі щодо впровадження систем енергетичного менеджменту, створення економічних стимулів, розбудови спроможності, підвищення кваліфікації, підвищення рівня обізнаності та формування енерго- та ресурсоефективної поведінки населення (у тому числі шляхом проведення інформаційних заходів, кампаній, створення інформаційної продукції та презентаційних матеріалів, створення і забезпечення постійного функціонування консультаційних центрів щодо технічних, адміністративних, фінансових питань та сучасних інструментів впровадження заходів технічного характеру) тощо.

Під час розроблення проєктів сталого енергетичного розвитку області беруться до уваги:

поточний технічний стан об'єкта (системи) або групи об’єктів (систем);

необхідність запровадження або вдосконалення систем автоматичного  енергомоніторингу та управління енергоспоживанням на об’єктах;

витрати на сертифікацію енергетичної ефективності (за потреби), енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування, проєктування;

витрати на матеріали, обладнання, роботи та послуги, які необхідні для реалізації проєктів;

витрати на майбутню експлуатацію та обслуговування об'єкта (системи) або групи об’єктів (систем). 

До основних очікуваних показників технічних проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

період реалізації проєкту;

кількісні показники (обсяги) реалізації проєкту;

обсяг фінансування (капітальні витрати), виражений у тис. грн (з урахуванням податку на додану вартість), додатково - у тис. євро;

загальний обсяг економії енергії, економії природного газу, економії електричної енергії, економії інших видів палива (біомаса, вугілля, моторне паливо тощо) виражений у МВт⋅год/рік;

обсяг заміщення відновлюваними джерелами енергії, виражений у МВт⋅год/рік;

питомі капітальні витрати, виражені у грн/кВт⋅год, додатково - у євро/кВт⋅год.

До основних очікуваних показників організаційних проєктів сталого енергетичного розвитку відносяться:

період реалізації проєкту;

кількісні показники (обсяги) реалізації проєкту;

обсяг фінансування виражений у млн грн (з урахуванням податку на додану вартість), додатково - у тис. євро.

Питомі капітальні витрати проєкту визначаються як відношення обсягу фінансування проєкту до загального обсягу річної економії енергії та/або виробництва відновлюваної енергії, та виражаються у грн/кВт⋅год (євро/кВт⋅год).

Детальний опис та очікувані техніко-економічні показники проєктів сталого енергетичного розвитку наводяться у додатку до регіонального енергетичного плану “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку області”, з метою їх представлення банківським установам, міжнародним фінансовим організаціям та потенційним інвесторам. 

Визначаються можливі шляхи та джерела фінансування регіонального енергетичного плану, визначаються потенційні партнери (у тому числі міжнародні фінансові організації), розробляються організаційні блок-схеми із зазначенням основних учасників, які забезпечують реалізацію проєктів сталого енергетичного розвитку та подальшу ефективну експлуатацію відповідних об’єктів (систем). Потреби у фінансових ресурсах для виконання регіонального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку виражаються у млн грн (рекомендується додатково - у тис. євро із зазначенням дати та офіційного курсу Національного банку України).

Складається орієнтовний календарний план реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на період регіонального енергетичного плану. Календарний план визначає черговість і терміни реалізації проєктів за секторами та містить інформацію про річні обсяги реалізації проєктів. 

Визначаються кількісні та якісні показники очікуваних результатів від виконання регіонального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на кінець періоду енергетичного планування відносно пріоритетних секторів. 

З урахуванням орієнтовного календарного плану та очікуваних результатів від реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку будуються планові енергетичні, вартісні та інвестиційні баланси (у тому числі секторальні та зведені баланси) для майбутніх періодів на період регіонального енергетичного плану. При побудові вартісних балансів для майбутніх періодів враховуються прогнози зміни цін/тарифів на енергію та комунальні послуги. Кількісні значення показників енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів за категоріями кінцевих споживачів, видами енергії та за роками наводяться в додатку до регіонального енергетичного плану.

За потреби, до проєкту регіонального енергетичного плану в якості додатків можуть долучатися інші документи та матеріали, які мають на меті уточнити та/або деталізувати інформацію, яка міститься в проєкті регіонального енергетичного плану. Всі додатки є невіддільними частинами регіонального енергетичного плану.

6. Етап координації проєкту регіонального енергетичного плану здійснюється з метою взаємоузгодження проєктів сталого енергетичного розвитку регіонального енергетичного плану з органами місцевого самоврядування територіальних громад відповідної області. 

Проєкт регіонального енергетичного плану направляється в машиночитному форматі до сільських, селищних, міських рад відповідної області. 

Орган місцевого самоврядування територіальної громади протягом місяця надає пропозиції до проєкту регіонального енергетичного плану та рішення щодо підтримки реалізації проєкту (проєктів) сталого енергетичного розвитку на території територіальної громади у разі якщо це передбачено проєктом регіонального енергетичного плану. 

Одночасно проводиться громадське обговорення проєкту регіонального енергетичного плану за процедурою, визначеною відповідно до законодавства. Для цілей громадського обговорення проєкт регіонального енергетичного плану публікується в машиночитному форматі на офіційному вебсайті відповідної обласної державної адміністрації.

Протягом місяця після отримання пропозицій та рішень органів місцевого самоврядування територіальних громад, пропозицій за результатами громадського обговорення обласна державна адміністрація доопрацьовує проєкт регіонального енергетичного плану шляхом врахування або відхилення отриманих пропозицій (з обґрунтуванням).

Звіт про опрацювання пропозицій органів місцевого самоврядування територіальних громад, пропозицій за результатами громадського обговорення та результати їх врахування або відхилення (з обґрунтуваннями) публікується на офіційному вебсайті обласної державної адміністрації.

7. Етап затвердження регіонального енергетичного плану включає направлення проєкту регіонального енергетичного плану разом із додатками на розгляд до відповідної обласної ради.

За результатами розгляду обласною радою затверджується регіональний енергетичний план або відповідний проєкт регіонального енергетичного плану повертається обласній державній адміністрації на доопрацювання у строки та порядку, визначених відповідно до законодавства. 

Затверджений регіональний енергетичний план оприлюднюється в машиночитному форматі на офіційному вебсайті відповідної обласної ради. 

Регіональний енергетичний план (разом із додатками до нього) оприлюднюється у машиночитному форматі на офіційному вебсайті обласної державної адміністрації, обласної ради.

Інформація щодо рішення обласної ради про затвердження регіонального енергетичного плану направляється до Держенергоефективності протягом десяти робочих днів з дня прийняття такого рішення. Інформація щодо рішення про затвердження регіонального енергетичного плану містить у тому числі посилання на публікацію регіонального енергетичного плану на офіційному вебсайті обласної ради.

8. Етап розроблення середньострокової регіональної програми енергоефективності на виконання регіонального енергетичного плану здійснюється з метою забезпечення виконання регіонального енергетичного плану, досягнення встановлених індикативних показників цілей сталого енергетичного розвитку області.

Регіональна програма розробляється на п’ятирічний період (перша регіональна програма розробляється на період до 2025 року включно) та містить:

визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма;

визначення мети програми;

обґрунтування шляхів і способів розв’язання проблеми, 

перелік завдань, заходів, проєктів (у тому числі інвестиційних проєктів), направлених на досягнення цілей сталого енергетичного розвитку області, із зазначенням кількісних показників та строків їх реалізації;

обсяги та джерела фінансування кожного із заходів, проєктів із розбивкою за роками реалізації;

очікувані результати виконання програми (енергетичні, економічні, соціальні, екологічні тощо);

порядок координації та контролю за ходом виконання програми. 

Регіональна програма може містити додаткову інформацію, яка визначається порядком розроблення та виконання регіональних програм, затвердженого обласною радою.

Проєкт регіональної програми подається на затвердження відповідній обласній раді не пізніше ніж через місяць після затвердження регіонального енергетичного плану.

Розроблення проєкту регіональної програми на наступні п’ять років періоду дії регіонального енергетичного плану починається не пізніше ніж за три місяці до завершення періоду дії попередньої регіональної програми та подається на затвердження відповідній обласній раді не пізніше ніж за один місяць до завершення періоду дії попередньої регіональної програми.

5. За наявності відповідної електронної інформаційної системи розроблення та моніторинг місцевих енергетичних планів здійснюється з використанням такої системи відповідно до вимог цього Порядку.

4. Склад та зміст місцевих енергетичних планів
   1. Муніципальний енергетичний план включає: 

вступ;

резюме муніципального енергетичного плану;

резюме вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади;

цілі сталого енергетичного розвитку територіальної громади;

проєкти сталого енергетичного розвитку територіальної громади;

організація виконання та фінансування муніципального енергетичного плану;

очікувані результати виконання муніципального енергетичного плану;

додатки до муніципального енергетичного плану.

1. Розділ «Вступ» містить стислу інформацію щодо мети та підстав розроблення муніципального енергетичного плану, взаємозв’язку муніципального енергетичного плану з іншими програмними документами, затвердженими на місцевому, обласному та національному рівнях.

Максимальний обсяг розділу складає 1 сторінка.

2. Розділ «Резюме муніципального енергетичного плану» містить стислу інформацію щодо:

визначених цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади;

пріоритетних секторів енергетичного планування;

узагальнених кількісних показників очікуваних результатів від виконання муніципального енергетичного плану на кінець періоду планування;

узагальнених показників потреби у фінансових ресурсах для виконання муніципального енергетичного плану на кінець періоду планування з розподілом за основними джерелами фінансування.

За потреби, розділ може бути розділений на підрозділи, а також містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Максимальний обсяг розділу складає 3 сторінки.

3. Розділ «Резюме вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади» містить стислу інформацію щодо:

адміністративно-територіального устрою територіальної громади;

основних географічних і кліматичних характеристик території територіальної громади, демографічної ситуації, основні статистичні показники територіальної громади;

основних характеристик кожного з секторів енергетичного планування (у тому числі щодо рівня енергетичної ефективності та частки відновлюваних джерел енергії);

стану впровадження систем енергетичного менеджменту (у тому числі енергомоніторингу), стану оснащеності вузлами комерційного обліку енергії (паливно-енергетичних ресурсів);

річного енергетичного балансу (у формі діаграми Сенкі) та основних висновків до нього;

зведених енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів (у формі плоских діаграм) минулих періодів за категоріями кінцевих споживачів і видами енергії з відображенням відповідних трендів, та основних висновків до них;

результати бенчмаркінгу ключових енергетичних показників об’єктів (систем) на території територіальної громади;

результатів аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку територіальної громади; 

результатів SWOT-аналізу енергетичного розвитку територіальної громади;

результатів аналізу впливу органу місцевого самоврядування на сектори  енергетичного планування;

перелік визначених пріоритетних секторів для енергетичного планування у порядку зменшення пріоритетності.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Більш детальна інформація викладається у додатку до муніципального енергетичного плану “Вихідний стан енергетичного розвитку територіальної громади”.

4. Розділ «Цілі сталого енергетичного розвитку територіальної громади» містить інформацію щодо:

базової лінії споживання енергії на території територіальної громади у графічній та табличній формі (у тому числі із зазначенням основних кількісних показників на початок і кінець періоду енергетичного планування в розрізі пріоритетних секторів);

цілей сталого енергетичного розвитку територіальної громади (у тому числі секторальні, проміжні цілі та інші цільові показники, які визначені рішенням координаційно-робочої групи); 

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

5. Розділ «проєкти сталого енергетичного розвитку територіальної громади» містить стислу інформацію щодо основних очікуваних показників технічних та організаційних проєктів сталого енергетичного розвитку.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Більш детальна інформація щодо проєктів сталого енергетичного розвитку викладається у додатку до муніципального енергетичного плану “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку територіальної громади”.

6. Розділ «Організація виконання та фінансування муніципального енергетичного плану» містить інформацію щодо:

установ, підприємств, організацій (у тому числі міжнародних фінансових організацій, партнерів, інвесторів), що планується залучити до виконання муніципального енергетичного плану, визначених організаційних блок-схем реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку з короткими поясненнями;

потреб у фінансових ресурсах для виконання муніципального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку;

джерел фінансування муніципального енергетичного плану та проєктів сталого енергетичного розвитку;

орієнтовного календарного плану реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на період енергетичного плану із зазначенням кількісних показників по роках;

основних потенційних внутрішніх і зовнішніх ризиків при виконанні муніципального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку, та можливих дій щодо зниження визначених ризиків;

організації моніторингу, аналізу та оцінки ефективності муніципального енергетичного плану в цілому та проєктів сталого енергетичного розвитку.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

7. Розділ «Очікувані результати виконання муніципального енергетичного плану» містить інформацію щодо:

кількісних і якісних показників основних очікуваних результатів від виконання муніципального енергетичного плану на кінець періоду енергетичного планування в розрізі пріоритетних секторів (у тому числі у графічній формі);

зведених енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів для майбутніх періодів на період енергетичного плану.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

8. До складу муніципального енергетичного плану входять:

додаток “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку територіальної громади”;

додаток “Вихідний стан енергетичного розвитку територіальної громади”;

додаток “Ключові енергетичні показники для виконання бенчмаркінгу”;

додаток “Вихідні дані, що використовувалися для розроблення муніципального енергетичного плану”;

додаток “Прогноз зміни цін і тарифів на енергію та комунальні послуги”.

За потреби, до складу додатків долучаються інші документи та матеріали (у тому числі техніко-економічні обґрунтування проєктів, звіти з енергетичного аудиту тощо), визначені рішенням координаційно-робочої групи.

2. Регіональний енергетичний план включає: 

вступ;

резюме регіонального енергетичного плану;

резюме вихідного стану енергетичного розвитку області;

цілі сталого енергетичного розвитку області;

проєкти сталого енергетичного розвитку області;

організація виконання та фінансування регіонального енергетичного плану;

очікувані результати виконання регіонального енергетичного плану;

додатки до регіонального енергетичного плану.

1. Розділ «Вступ» містить стислу інформацію щодо мети та підстав розроблення регіонального енергетичного плану, взаємозв’язку регіонального енергетичного плану з іншими програмними документами, затвердженими на обласному та національному рівнях.

Максимальний обсяг розділу складає 1 сторінка.

2. Розділ «Резюме регіонального енергетичного плану» містить стислу інформацію щодо:

визначених цілей сталого енергетичного розвитку області;

пріоритетних секторів енергетичного планування;

узагальнених кількісних показників очікуваних результатів від виконання регіонального енергетичного плану на кінець періоду планування;

узагальнених показників потреби у фінансових ресурсах для виконання регіонального енергетичного плану на кінець періоду планування з розподілом за основними джерелами фінансування.

За потреби, розділ може бути розділений на підрозділи, а також містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Максимальний обсяг розділу складає 3 сторінки.

3. Розділ «Резюме вихідного стану енергетичного розвитку області» містить стислу інформацію щодо:

адміністративно-територіального устрою області;

основних географічних і кліматичних характеристик території області, демографічної ситуації, основні статистичні показники області;

основних характеристик кожного з секторів енергетичного планування (у тому числі щодо рівня енергетичної ефективності та частки відновлюваних джерел енергії);

стану впровадження систем енергетичного менеджменту (у тому числі енергомоніторингу), стану оснащеності вузлами комерційного обліку енергії (паливно-енергетичних ресурсів);

річного енергетичного балансу (у формі діаграми Сенкі) та основних висновків до нього;

зведених енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів (у формі плоских діаграм) минулих періодів за категоріями кінцевих споживачів і видами енергії з відображенням відповідних трендів, та основних висновків до них;

результатів аналізу обмежень для сталого енергетичного розвитку області; 

результатів SWOT-аналізу енергетичного розвитку області;

результатів аналізу впливу обласної ради та обласної державної адміністрації на сектори  енергетичного планування.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Більш детальна інформація викладається у додатку до регіонального енергетичного плану «Вихідний стан енергетичного розвитку області».

4. Розділ «Цілі сталого енергетичного розвитку області» містить інформацію щодо:

базової лінії споживання енергії на території області у графічній та табличній формі (у тому числі із зазначенням основних кількісних показників на початок і кінець періоду енергетичного планування в розрізі пріоритетних секторів);

цілей сталого енергетичного розвитку області (у тому числі секторальні, проміжні цілі та інші цільові показники, які визначені рішенням координаційно-робочої групи); 

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

5. Розділ «проєкти сталого енергетичного розвитку області» містить стислу інформацію щодо основних очікуваних показників технічних та організаційних проєктів сталого енергетичного розвитку.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

Більш детальна інформація щодо проєктів сталого енергетичного розвитку викладається у додатку до регіонального енергетичного плану “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку області”.

6. Розділ «Організація виконання та фінансування регіонального енергетичного плану» містить інформацію щодо:

установ, підприємств, організацій (у тому числі міжнародних фінансових організацій, партнерів, інвесторів), що планується залучити до виконання регіонального енергетичного плану, визначених організаційних блок-схем реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку з короткими поясненнями;

потреб у фінансових ресурсах для виконання регіонального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку;

джерел фінансування регіонального енергетичного плану та проєктів сталого енергетичного розвитку;

орієнтовного календарного плану реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку на період енергетичного плану із зазначенням кількісних показників по роках;

основних потенційних внутрішніх і зовнішніх ризиків при виконанні регіонального енергетичного плану та реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку, та можливих дій щодо зниження визначених ризиків;

організації моніторингу, аналізу та оцінки ефективності регіонального енергетичного плану в цілому та проєктів сталого енергетичного розвитку.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

7. Розділ «Очікувані результати виконання регіонального енергетичного плану» містить інформацію щодо:

кількісних і якісних показників основних очікуваних результатів від виконання регіонального енергетичного плану на кінець періоду енергетичного планування в розрізі пріоритетних секторів (у тому числі у графічній формі);

зведених енергетичних, вартісних та інвестиційних балансів для майбутніх періодів на період енергетичного плану.

За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням координаційно-робочої групи.

8. До складу регіонального енергетичного плану входять:

додаток “Каталог проєктів сталого енергетичного розвитку області”;

додаток “Вихідний стан енергетичного розвитку області”;

додаток “Вихідні дані, що використовувалися для розроблення регіонального енергетичного плану”;

додаток “Прогнози зміни цін і тарифів на енергію та комунальні послуги”.

За потреби, до складу додатків долучаються інші документи та матеріали (у тому числі техніко-економічні обґрунтування проєктів, звіти з енергетичного аудиту тощо), визначені рішенням координаційно-робочої групи.

5. Порядок оновлення місцевих енергетичних планів
   1. Оновлення місцевого енергетичного плану здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування.
   2. При оновленні місцевого енергетичного плану, період дії плану  (початок і кінець періоду) не змінюється. 
   3. Оновлення місцевого енергетичного плану відбувається з урахуванням результатів виконання місцевого енергетичного плану та відповідної програми на виконання енергетичного плану. 
   4. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (у тому числі міських рад Києва та Севастополя), виконавчий апарат обласної ради повідомляють через засоби масової інформації та розміщують на офіційних вебсайтах рішення про оновлення місцевого енергетичного плану та причини прийняття такого рішення, інформацію про створення робочої групи та орієнтовний календарний план-графік її роботи.
   5. Оновлення цілей сталого енергетичного розвитку допускається у випадку їх зміни у більшу сторону або внаслідок зміни відповідних національних цілей.
   6. Оновлення місцевих енергетичних планів здійснюється відповідно до Порядку розроблення місцевих енергетичних планів, визначеного в Розділі 3 цього Порядку.
   7. Під час оновлення місцевого енергетичного плану здійснюється відповідне оновлення місцевої або регіональної програми. Період дії програми при цьому не змінюється.

6. Порядок моніторингу виконання місцевих енергетичних планів
   1. Моніторинг місцевого енергетичного плану здійснюється з метою оцінки досягнення встановлених цілей сталого енергетичного розвитку та індикативних показників досягнення цілей сталого енергетичного розвитку, забезпечення їх сталості, оцінки необхідності внесення змін до місцевого енергетичного плану для його вдосконалення та вчасного уникнення помилок чи неточностей, уточнення базової лінії та сценарію сталого енергетичного розвитку. 
   2. Моніторинг місцевих енергетичних планів здійснюється щороку виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. 

До процесу моніторингу залучаються представники зацікавлених сторін у сфері сталого енергетичного розвитку, зокрема асоціацій та громадських об'єднань, інших юридичних осіб (за згодою їх керівників) та фізичні особи (за згодою).

3. За результатами проведення моніторингу виконання місцевого енергетичного плану складається річний звіт про виконання місцевого енергетичного плану (далі - річний звіт) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
4. Рішення про затвердження річних звітів приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, обласною радою.

Затверджені річні звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування.

5. До п’ятого числа другого місяця, що настає за звітним періодом:

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (крім Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) подають інформацію, що міститься в затверджених річних звітах, до відповідних обласних державних адміністрацій;

обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають інформацію, що міститься в затверджених річних звітах, до Держенергоефективності.

До двадцятого числа другого місяця, що настає за звітним періодом, обласні державні адміністрації, узагальнюють інформацію, що міститься у річних звітах затверджених відповідними сільськими, селищними, міськими радами, обласною радою та подають зведений звіт до Держенергоефективності за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

За наявності відповідної електронної інформаційної системи, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, обласні ради забезпечують внесення до цієї системи інформації, що міститься в затверджених річних звітах, у строки визначені цим Порядком.